Коли заповіт може бути недійсним? Порушення форми, вплив і оспорювання

Перевірені факти: 1 жовтня 2026 р. · Кодекс про спадкування, розділи 10, 13 та 14.

Заповіт може бути повністю або частково недійсним, якщо не були дотримані вимоги закону до його форми або якщо на волю заповідача вплинули у спосіб, який не допускається Кодексом про спадкування. Однак не всі проблеми із заповітом є підставами для визнання його недійсним — слід розрізняти обов’язкову частку у спадщині, тлумачення та скасування заповіту.

Поширені підстави недійсності: порушення форми, складання заповіту під впливом психічного розладу, а також примусу, зловживання залежним становищем або нерозумністю, обману та деяких суттєвих помилок.

1. Не дотримано вимог щодо форми

§ 1 розділу 13 Кодексу про спадкування пов’язує недійсність, зокрема, з недоліками у дотриманні вимог до форми, що випливають із розділу 10. Звичайний заповіт має бути письмовим, заповідач має підписати його або підтвердити свій підпис у присутності двох одночасно присутніх свідків, які також мають поставити свої підписи.

Якщо, наприклад, свідки не були присутні одночасно, це може бути не просто адміністративною помилкою — це може вплинути на чинність заповіту.

2. Свідок є зацікавленою особою

§ 4 розділу 10 забороняє певним особам бути свідками при складанні заповіту. Це стосується, серед іншого, чоловіка або дружини заповідача, співмешканця, братів, сестер та родичів по висхідній або низхідній лінії. Особи віком до 15 років або ті, хто не має достатнього розуміння через психічний розлад, також не можуть бути свідками.

Якщо заповіт надає вигоду самому свідку або певним близьким родичам свідка, діють особливі правила про те, що відповідне розпорядження заповіту є недійсним. Тому неправильно завжди описувати будь-яку зацікавленість свідка як таку, що автоматично призводить до недійсності всього заповіту.

3. Заповіт складено під впливом психічного розладу

Відповідно до § 2 розділу 13, заповіт є недійсним, якщо він був складений під впливом психічного розладу. Оцінка стосується обставин на момент складання заповіту та зв’язку між розладом і самим заповітом.

Це точніше, ніж використання розмитих виразів про те, що заповідач мав бути «повністю здоровим» або «при здоровому глузді».

4. Примус, обман або неправомірне використання

§ 3 розділу 13 охоплює ситуації, коли хтось примусив заповідача скласти заповіт або схилив особу до цього шляхом зловживання її нерозумністю, слабкою волею чи залежним становищем. Також обман та певні помилки, які були вирішальними для волі заповідача, можуть призвести до недійсності розпорядження.

5. Нечіткість не автоматично означає недійсність

Суперечливий або невдало сформульований заповіт може створити серйозні проблеми з тлумаченням, не будучи при цьому формально недійсним. Суду може знадобитися витлумачити розпорядження, щоб визначити волю заповідача. Тому слід розрізняти недійсність і тлумачення.

6. Порушення права на обов’язкову частку не робить заповіт автоматично недійсним

Якщо заповіт обмежує право спадкоємця за законом на обов’язкову частку, звичайним правовим наслідком не є автоматична недійсність заповіту. Спадкоємець за законом має вимагати коригування відповідно до § 3 розділу 7, щоб отримати свою обов’язкову частку.

Шість місяців: Спадкоємець за законом повинен вимагати коригування протягом шести місяців після повідомлення про заповіт. Спадкоємець, який бажає оскаржити чинність заповіту, повинен подати позов про оскарження протягом шести місяців після повідомлення. Це два різні правові засоби захисту.

7. Одруження або народження дитини згодом не робить заповіт автоматично недійсним

Поширена помилка полягає в тому, що заповіт втрачає чинність лише через те, що заповідач одружується або в нього народжуються діти після написання документа. Такого загального правила не існує. Проте сімейні зміни можуть суттєво змінити практичний ефект заповіту, наприклад, через появу нових спадкоємців, вимоги щодо обов’язкової частки та захист інтересів чоловіка/дружини. Тому після серйозних змін заповіт слід переглянути.

8. Новий заповіт не завжди автоматично скасовує всі старі

Заповідач може скасувати заповіт відповідно до § 5 розділу 10. Але якщо пізніший документ лише змінює певні частини і чітко не скасовує попередній, ці документи, можливо, доведеться тлумачити разом. Тому доцільно чітко вказати, які попередні заповіти або положення скасовуються.

9. Втрачений оригінал — це питання доказування, а не просте автоматичне правило

Дуже важливо зберігати оригінал документа в безпечному місці. Проте надто категорично стверджувати, що будь-яка копія завжди є «недійсною», якщо не знайдено оригінал. Питання про втрачений документ можуть стати складними питаннями доказування та скасування. Надійним практичним рішенням є зберігання оригіналу та переконання, що довірені особи знають, де він знаходиться.

Як оскаржити заповіт?

Спадкоємець, який бажає заявити, що заповіт є недійсним, повинен, відповідно до § 5 розділу 14, подати позов про оскарження протягом шести місяців після того, як заповіт був доведений до відома спадкоємця. Пасивність після належного повідомлення може мати вирішальні правові наслідки.

Детальніше читайте в посібнику про повідомлення про спадщину.

Контрольний список для зменшення ризиків

  • Точно дотримуйтесь вимог до форми та використовуйте двох одночасно присутніх і уповноважених свідків.
  • Уникайте свідків або близьких родичів свідків, які отримують вигоду від заповіту.
  • Чітко напишіть, хто і що має отримати, і що станеться, якщо отримувач помре раніше.
  • Документуйте дату та використовуйте чітке скасування, якщо новий заповіт замінює старий.
  • Не робіть ніяких не засвідчених свідками доповнень згодом.
  • Зберігайте оригінал у безпечному місці.
  • Переглядайте заповіт після великих сімейних або фінансових змін.

Основні вимоги див. у статті Коли заповіт стає чинним?.

Складаєте новий заповіт?
Шаблон «Testamente Mall – Word/PDF» у магазині Mallbutiken коштує 49 крон. Шаблон — це лише відправна точка; чинність також залежить від адаптації до вашої ситуації та фактичного дотримання вимог закону.

Джерело

Кодекс про спадкування (1958:637), особливо § 3 розділу 7, §§ 1, 4–6 розділу 10, розділ 13 та §§ 4–5 розділу 14

Назад до блогу