Коли заповіт може бути недійсним? Порушення форми, вплив і оспорювання
Заповіт може бути повністю або частково недійсним, якщо не були дотримані вимоги закону щодо його форми або якщо на волю заповідача вплинули у спосіб, який не допускається Спадковим кодексом. Але не всі проблеми із заповітом є підставами для визнання його недійсним – потрібно розрізняти обов’язкову частку у спадщині, тлумачення та скасування заповіту.
1. Вимоги щодо форми не були дотримані
Розділ 13, § 1 Спадкового кодексу пов’язує недійсність, зокрема, з недоліками у вимогах щодо форми, передбачених розділом 10. Звичайний заповіт має бути письмовим, заповідач повинен підписати його або підтвердити свій підпис у присутності двох одночасно присутніх свідків, які також мають поставити свої підписи.
Якщо, наприклад, свідки не були присутні одночасно, це може бути чимось більшим, ніж просто адміністративна помилка – це може вплинути на чинність заповіту.
2. Свідок є зацікавленою особою
Розділ 10, § 4 забороняє певним особам бути свідками заповіту. Це стосується, серед іншого, чоловіка або дружини заповідача, партнерів у цивільному шлюбі, братів, сестер та родичів по прямій висхідній чи низхідній лінії. Також не можуть бути свідками особи віком до 15 років або ті, хто не має достатнього розуміння через психічний розлад.
Якщо заповіт надає вигоду самому свідку або певним близьким особам свідка, існують спеціальні правила про те, що відповідне розпорядження заповіту є недійсним. Тому неправильно завжди описувати будь-яку зацікавленість свідка як автоматичну недійсність усього заповіту.
3. Заповіт було складено під впливом психічного розладу
Згідно з розділом 13, § 2, заповіт є недійсним, якщо він був складений під впливом психічного розладу. Оцінка стосується обставин, за яких було складено заповіт, та зв’язку між розладом і самим заповітом.
Це точніше, ніж використання розмитих виразів про те, що заповідач мав бути «повністю здоровим» або «при здоровому глузді».
4. Примус, обман або неправомірне використання
Розділ 13, § 3 охоплює ситуації, коли хтось примусив заповідача скласти заповіт або спонукав його до цього шляхом зловживання нерозумністю, слабкістю волі або залежним становищем. Обман та певні помилки, що стали вирішальними для волі заповідача, також можуть спричинити недійсність розпорядження.
5. Неясність не автоматично означає недійсність
Суперечливий або невдало сформульований заповіт може створити значні проблеми з тлумаченням, не будучи при цьому формально недійсним. Суду може знадобитися розтлумачити розпорядження, щоб встановити волю заповідача. Тому варто розрізняти недійсність та тлумачення.
6. Порушення прав на обов’язкову частку не робить заповіт автоматично недійсним
Якщо заповіт обмежує обов’язкову частку спадкоємця першої черги, нормальним правовим наслідком не є автоматична недійсність заповіту. Спадкоємець повинен вимагати коригування згідно з розділом 7, § 3, щоб отримати свою обов’язкову частку.
7. Шлюб або народження дитини не роблять заповіт автоматично недійсним
Поширена помилка полягає в тому, що заповіт втрачає чинність лише через те, що заповідач одружується або в нього народжуються діти після написання документа. Такого загального правила не існує. Проте сімейні зміни можуть суттєво змінити практичний ефект заповіту, наприклад, через появу нових спадкоємців, претензії на обов’язкову частку та захист прав подружжя. Тому після значних змін заповіт слід переглядати.
8. Новий заповіт не завжди автоматично скасовує весь старий
Заповідач може скасувати заповіт згідно з розділом 10, § 5. Але якщо пізніший документ лише змінює певні частини і чітко не скасовує попередній, документи, можливо, доведеться тлумачити разом. Тому розумно чітко вказувати, які попередні заповіти або положення скасовуються.
9. Втрачений оригінал — це питання доказування, а не просте автоматичне правило
Дуже важливо зберігати оригінал документа в безпечному місці. Проте надто категорично стверджувати, що будь-яка копія завжди є «недійсною», якщо оригінал не знайдено. Питання щодо втраченого документа можуть перетворитися на складні питання доказування та скасування. Надійне практичне рішення — зберегти оригінал і переконатися, що довірені особи знають, де він знаходиться.
Як оскаржити заповіт?
Спадкоємець, який хоче заявити, що заповіт є недійсним, повинен згідно з розділом 14, § 5 подати позов про оскарження протягом шести місяців після того, як заповіт було повідомлено спадкоємцю. Пасивність після належного повідомлення може мати вирішальні правові наслідки.
Детальніше читайте у посібнику про повідомлення.
Контрольний список для зменшення ризиків
- Точно дотримуйтесь вимог щодо форми та використовуйте двох одночасно присутніх свідків, які мають на це право.
- Уникайте свідків або близьких до свідків осіб, які отримують вигоду з розпорядження.
- Чітко напишіть, хто має отримати що і що станеться, якщо отримувач помре першим.
- Задокументуйте дату і використовуйте чітке формулювання про скасування, якщо новий заповіт замінює старий.
- Не робіть жодних незасвідчених свідками доповнень після підписання.
- Зберігайте оригінал у безпечному місці.
- Переглядайте заповіт після значних сімейних або економічних змін.
Про основні вимоги читайте у статті Коли заповіт стає чинним?.
Шаблон від Mallbutiken Testamente Mall – Word/PDF коштує 49 шведських крон. Шаблон — це відправна точка; чинність також залежить від адаптації, обставин та того, чи дійсно дотримані вимоги закону щодо форми.
Оскарження чи коригування для обов’язкової частки – у чому різниця?
| Питання | Оскарження заповіту | Коригування для обов’язкової частки |
|---|---|---|
| Чому? | Спадкоємець хоче визнати заповіт недійсним, наприклад, через порушення форми або примус. | Спадкоємець першої черги хоче отримати свою обов’язкову частку, коли заповіт обмежує її. |
| Як? | Позов про оскарження має бути поданий до окружного суду у встановлений термін. | Претензія повідомляється спадкоємцю за заповітом або подається як позов у встановлений термін. |
| Строк | Як правило, шість місяців з моменту повідомлення згідно з розділом 14, §§ 4–5 Спадкового кодексу. | Як правило, шість місяців з моменту повідомлення згідно з розділом 7, § 3 Спадкового кодексу. |
Важливо: Просто заперечувати проти справедливості заповіту — це не те саме, що подавати позов про оскарження. Вимога обов’язкової частки сама по собі не є позовом про недійсність. Якщо виявиться, що заповіт не має сили, може застосовуватися черговість спадкування за законом; див. як розподіляється спадщина, коли заповіту немає або він не регулює розподіл.
Читайте правила закону у розділі 7, § 3 та розділах 13–14 Спадкового кодексу.
Джерело
Шаблони в цій статті
Докладніше про тему
Заповіт – посібники, правила та шаблони документівОзнайомлення із заповітом – коли і як це відбувається?
Ось як відбувається оголошення заповіту: засвідчена копія, відмінність від опису спадкового майна, шість місяців для оскарження та вимоги про виділ...
Заповіт – посібники, правила та шаблони документівКоли заповіт стає дійсним? Вимоги до форми крок за кроком
Коли заповіт є дійсним? Перевірте письмову форму, підпис, двох одночасно присутніх свідків, відсутність заінтересованості свідків, надзвичайний зап...
Заповіт – посібники, правила та шаблони документівЩо станеться, якщо немає заповіту? Порядок спадкування пояснено
Що відбувається за відсутності заповіту? Як діє законний порядок спадкування для дітей, подружжя, дітей від попередніх шлюбів, співмешканців та інш...



