Кредитна політика компанії – перевірка кредитоспроможності, кредитний ліміт і рахунки B2B

Кредитна політика для B2B-продажів описує те, як компанія оцінює ризики клієнтів, визначає кредитні ліміти та відстежує несплачені рахунки. Вона надає відділам продажів та фінансів спільні правила гри щодо того, коли корпоративний клієнт може здійснювати оплату після поставки замість попередньої оплати.

Що таке кредитна політика?

Це внутрішня інструкція щодо кредитних продажів: які клієнти можуть купувати за рахунком, які документи потрібно зібрати, хто надає кредит і яких заходів вживають, якщо клієнт не платить вчасно. Політику слід доповнити реєстром кредитних рішень, встановленими лімітами, відкритими рахунками та датами наступного перегляду.

Які розділи має містити кредитна політика?

Як провести кредитний аналіз корпоративного клієнта

1. Ідентифікуйте клієнта. Перевірте дані компанії, сторону договору та одержувача рахунку.
2. Оцініть ризики. Оцініть вартість відкритих замовлень, рахунків та очікуваних поставок до моменту отримання оплати.
3. Зберіть необхідні підстави для рішення. Використовуйте дозволену та пропорційну інформацію про платіжну історію та фінанси клієнта.
4. Визначте умови. Оберіть, наприклад, передплату, коротший термін оплати, кредитний ліміт або інше управління ризиками.
5. Прийміть та задокументуйте рішення. Зафіксуйте суму, відповідальну особу, дату, обґрунтування та час наступної перевірки.
6. Слідкуйте за клієнтом. Перевіряйте прострочену дебіторську заборгованість, перевищення лімітів та зміну рівня ризику.

Як працює кредитний ліміт? Приклад розрахунку

Припустимо, що встановлений кредитний ліміт клієнта становить 100 000 шведських крон, відкриті несплачені рахунки становлять 70 000 шведських крон, і має бути виставлений новий рахунок на 45 000 шведських крон. Загальний очікуваний ризик компанії становитиме 115 000 шведських крон, що перевищує ліміт на 15 000 шведських крон. Компанії може знадобитися вимагати часткову оплату, зменшити кредитну частину замовлення або прийняти спеціальне рішення про тимчасовий виняток.

Приклад базується на припущених сумах. Політика повинна чітко вказувати, які замовлення, рахунки та суми враховуються у ліміті.

Умови оплати між компаніями – що каже закон про відсотки?

§ 2 a закону про відсотки (1975:635) містить спеціальні правила щодо термінів оплати вимог щодо товарів та послуг між суб'єктами господарювання. За замовчуванням оплата здійснюється не пізніше 30 днів після вимоги про оплату; пізніша оплата між суб'єктами господарювання можлива, якщо кредитор на це чітко погодився. Отже, твердження про те, що всі B2B-рахунки обов'язково повинні мати рівно 30-денний термін оплати, є оманливим.

Закон про відсотки також містить положення про відсотки за прострочення платежу, зокрема у §§ 3–6. Регулюйте процес виставлення рахунків та нагадувань з огляду на чинні договори та законодавство. За допомогою щодо змісту рахунку прочитайте посібник щодо реквізитів рахунку.

GDPR та кредитні звіти – про що варто пам'ятати компаніям?

Обробка персональних даних може стати актуальною, наприклад, під час кредитного аналізу індивідуальних підприємців або реєстрації персональних даних контактних осіб та представників. IMY описує взаємодію закону про кредитні звіти та GDPR, включаючи особливі правила захисту даних про приватних осіб. Кредитна політика не надає автоматичного права збирати або зберігати будь-які персональні дані. Вкажіть мету, права доступу та термін зберігання персональних даних.

Контрольний список перед прийняттям рішення про корпоративний кредит

• Чи ідентифіковано та перевірено клієнта?
• Чи є підстави для рішення актуальними та доречними?
• Чи відповідає сума кредиту схильності компанії до ризику та ліквідності?
• Чи існують встановлені повноваження щодо запропонованого ліміту?
• Чи задокументовані умови оплати та чи відповідають вони закону й договору?
• Чи вказано дату наступного перегляду кредиту?
• Чи існують процедури на випадок прострочення платежу та перевищення ліміту?

Поширені помилки, яких слід уникати

• Відсутність перегляду: ліміт залишається незмінним, попри погіршення платіжної історії.
• Нечіткий ризик: відкриті замовлення не враховуються, коли у клієнта є несплачені рахунки.
• Винятки без відповідальності: продавці підвищують кредитні ліміти без задокументованого рішення.
• Непропорційний збір інформації: персональні дані обробляються без достатньої підстави або чіткої мети.
• Нечіткі умови оплати: договір з клієнтом, рахунок та політика містять різні дані.

Поширені запитання про кредитну політику B2B

Чи є законом вимога мати кредитну політику для всіх компаній?

Ні, загальної вимоги мати документ саме з такою назвою для всіх компаній немає. Проте це може бути важливим інструментом для контролю ризиків, ліквідності та прийняття чітких кредитних рішень.

Чи кредитний ліміт і умови оплати — це одне й те саме?

Ні. Кредитний ліміт стосується того, який ризик може мати клієнт. Умови оплати вказують, коли має відбутися платіж.

Чи може компанія знизити кредитний ліміт клієнта?

Компанія може приймати рішення щодо свого майбутнього кредитування, але слід враховувати вже укладені договори та інші обов'язкові зобов'язання. Перевірте умови перед внесенням змін.

Як часто варто проводити кредитний аналіз корпоративних клієнтів?

Немає єдиного часового інтервалу, який підходить усім. Обирайте частоту перевірок на основі ризику, платіжної історії та змін обставин.

Додаткова інформація та посібники

• Договори з постачальниками – які умови B2B варто регулювати?
• Порядок атестації – хто схвалює витрати та рахунки?
• Оспорений рахунок, інкасація та Служба примусового виконання – що відбувається?
• Бюджет ліквідності – планування грошових надходжень

Джерела

• Парламент Швеції – Закон про відсотки (1975:635).
• Управління із захисту даних – Закон про кредитні звіти та GDPR.
• Податкова служба – бухгалтерський облік та документація.

Перевірено на відповідність фактам: 12 жовтня 2026 року. Стаття містить загальну інформацію для шведських компаній і не замінює індивідуальні юридичні, кредитні чи бухгалтерські консультації.