EUDR: DDS або спрощена декларація 2026/2027? Ролі та простежуваність

Коротка відповідь: Після внесення змін Регламентом (ЄС) 2025/2650, як правило, саме відповідальний оператор має провести належну перевірку та подати заяву про належну перевірку (DDS) перед тим, як відповідна продукція буде випущена на ринок ЄС або експортована. Деякі мікро- та малі первинні виробники в країнах з низьким рівнем ризику натомість використовують спрощену одноразову декларацію відповідно до статті 4а. Оператори подальшої ланки (downstream) та трейдери мають інші зобов’язання, перш за все щодо забезпечення простежуваності постачальників і клієнтів. Таким чином, категорія, до якої належить компанія, визначає, які відомості мають бути надані та збережені.

Останній перегляд фактів: 19 жовтня 2026 р. Перевірено відповідно до EUDR (ЄС) 2023/1115 у редакції після (ЄС) 2025/2650, а також згідно з настановами Європейської комісії від 2026 р. Посібник містить загальну інформацію, а не індивідуальну оцінку щодо EUDR.

EUDR 2026/2027: які дати застосування діють?

Регламент EUDR набув чинності у 2023 році, але найважливіші операційні вимоги були відтерміновані. Згідно зі статтею 38 у редакції після (ЄС) 2025/2650, ключові положення починають застосовуватися з 30 грудня 2026 року. Для оператора, який станом на 31 грудня 2024 року був зареєстрований як мікропідприємство або мале підприємство, у багатьох випадках застосовується дата 30 червня 2027 року, проте це відтермінування не поширюється на продукцію, яка охоплюється додатком до старого Регламенту про деревину (ЄС) № 995/2010. Тому роль, продукт і перехідні правила мають розглядатися індивідуально.

Оператор, первинний виробник, оператор подальшої ланки чи трейдер?

Почніть з того, чи є товар або перероблений продукт у Додатку I до EUDR із відповідним кодом КН/ГС. Сировиною, охопленою Регламентом, є велика рогата худоба, какао, кава, олійна пальма, каучук, соя та деревина, проте не кожна продукція, що містить цю сировину, підпадає під дію Регламенту. Після цього визначається фактична роль суб’єкта господарювання для конкретного потоку продукції.

Особливий випадок: Якщо оператор за межами ЄС першим випускає відповідний продукт на ринок Союзу, перша компанія, зареєстрована в ЄС, яка потім постачає цей товар, також може вважатися оператором. Тому не варто автоматично виходити з припущення, що «перший постачальник уже все зробив». Див. настанови Комісії щодо ролей.

Що таке заява про належну перевірку (DDS)?

DDS — це електронна заява в інформаційній системі EUDR Європейського Союзу, яку відповідний оператор зазвичай подає після проведення належної перевірки та перед випуском товарів на ринок або їх експортом. Подаючи її, оператор бере на себе відповідальність за те, що продукт відповідає статті 3. DDS не є окремим сертифікатом, який замінює базове розслідування або доказову базу.

Перевірте матеріали перед поданням

1. Продукт та класифікація: переконайтеся, що товар підпадає під Додаток I, і зареєструйте відповідний код, опис продукту та кількість.
2. Виробництво та геолокація: зберіть дані про країну виробництва та відповідні ділянки або об'єкти згідно зі статтею 9.
3. Відсутність знеліснення та законність: перевірте документацію, що підтверджує відповідність статті 3, включаючи «дату відсікання» 31 грудня 2020 року.
4. Ризик: оцініть застосовні критерії статті 10 та вжийте заходів за статтею 11, коли це необхідно. Для виробництва виключно в країнах з низьким рівнем ризику стаття 13 може дозволити спрощену належну перевірку, якщо дотримані умови.
5. Внутрішня атестація: задокументуйте, хто оцінював ризик, яка версія матеріалів використовувалася і які невідповідності були усунуті.
6. Заява та посилання: надайте інформацію в інформаційну систему ЄС і збережіть реєстраційний номер, який має бути переданий безпосередньому отримувачу в подальшій ланці.

Спрощена одноразова декларація згідно зі статтею 4а

Стаття 4а була введена Регламентом (ЄС) 2025/2650. Вона стосується певної групи мікро- або малих первинних виробників, які самі виробляють відповідну сировину в країні з низьким рівнем ризику, де вони зареєстровані. Замість подання DDS для кожного потоку, вони зазвичай можуть подати одноразову декларацію з відомостями згідно з Додатком III. Потім інформаційна система призначає ідентифікатор декларації, який передається першому отримувачу в подальшій ланці.

Дані в Додатку III включають, серед іншого, ідентифікаційні дані виробника, назви продуктів та коди, орієнтовну річну кількість, країну та місце виробництва. Згідно зі спеціальними правилами, виробник може вказати достатньо точну поштову адресу місця виробництва замість координат геолокації. Цей виняток не застосовується автоматично для великих операторів або звичайних роздрібних продавців.

Якщо відповідні дані вже доступні в державній системі згідно зі статтею 4а.4, зобов'язання щодо одноразової декларації може бути виконане через відповідну модель державного органу. Навіть у цьому випадку потрібен призначений ідентифікатор. Зміни, що є суттєвими для декларації, мають опрацьовуватися відповідно до статті 4а.

Оператори подальшої ланки та трейдери: що вимагається?

Змінена стаття 5 означає, що оператори подальшої ланки та трейдери загалом не повинні повторювати належну перевірку оператора попередньої ланки або подавати власну DDS. Натомість потрібна інформація про суб'єктів, які поставили їм відповідні продукти, а також про суб'єктів подальшої ланки, яким вони постачають товари далі.

Перший оператор подальшої ланки або трейдер, який отримує товар від оператора, повинен, крім того, зберігати реєстраційний номер DDS або ідентифікатор спрощеної декларації. Немає загальної вимоги, щоб кожна наступна ланка передавала той самий реєстраційний номер своїм клієнтам. Дотримуйтесь точного ланцюжка передачі інформації згідно зі статтею 5 та настановами Комісії щодо ролей.

Розмір компанії впливає на вимоги щодо реєстрації: оператори подальшої ланки та трейдери, які не є малими або середніми підприємствами, повинні зареєструватися в інформаційній системі. У разі обґрунтованих побоювань такі великі суб'єкти також мають спеціальні обов'язки щодо перевірки. Інформація про підозрілу невідповідність вимогам може призвести до зобов'язань щодо інформування для всіх категорій згідно зі статтею 5.

Яку документацію EUDR потрібно зберігати п'ять років?

Згідно зі статтею 4.3, оператор зберігає дані про подані DDS протягом п'яти років з моменту подання. Стаття 5.4 вимагає, щоб оператори подальшої ланки та трейдери зберігали встановлені дані про постачальників та клієнтів протягом щонайменше п'яти років з моменту випуску на ринок, надання або експорту. Інші вимоги до документації, зокрема згідно зі статтями 9 та 12, також мають виконуватися.

Практичні приклади: три різні ролі EUDR

Чек-лист EUDR перед випуском на ринок або експортом

1. Перевірте код КН/ГС продукту відповідно до чинного Додатку I.
2. Задокументуйте, чи є компанія оператором, мікро-/малим первинним виробником, оператором подальшої ланки чи трейдером для цієї конкретної операції.
3. Визначте правильну дату застосування та будь-які перехідні положення щодо деревини.
4. Якщо компанія є оператором: зберіть докази згідно зі статтею 9 та проведіть оцінку ризиків, з можливим застосуванням спрощення за статтею 13.
5. Оберіть правильний електронний шлях: DDS або, якщо дотримані всі умови, декларація за статтею 4а.
6. Створіть простежуваність між поставками, отримувачами та відповідними посиланнями.
7. Розподіліть відповідальність за невідповідності, нові дані про ризики, контакти з органами влади та зберігання документації.

Часті запитання про DDS та спрощену декларацію EUDR

Чи всі компанії повинні подавати DDS?

Ні. Зазвичай DDS подає оператор. Деякі мікро-/малі первинні виробники підпадають під статтю 4а, тоді як оператори подальшої ланки та трейдери зазвичай мають зобов'язання щодо інформації та простежуваності.

Чи поширюється спрощена декларація на всі малі компанії?

Ні. Режим стосується кваліфікованих мікро-/малих первинних виробників, які самі виробляють сировину в країні з низьким рівнем ризику. Мала імпортна компанія або малий торговий бізнес не можуть автоматично використовувати цю модель.

Чи достатньо сертифіката постачальника про те, що товар не спричиняє знеліснення?

Ні, не як загальна гарантія виконання зобов'язань оператора. Оператор, який несе відповідальність згідно зі статтями 8–12, повинен мати матеріали, що задовольняють інформаційні вимоги, та, за потреби, задокументовану оцінку ризиків і заходи з їх зменшення.

Чи завжди потрібно надавати координати геолокації?

Стаття 9 встановлює вимоги щодо геолокації для операторів. Однак спеціальний режим статті 4а дозволяє кваліфікованим мікро-/малим первинним виробникам замість цього вказувати достатньо точну поштову адресу для відповідних місць виробництва.

Що повинна зберігати мала компанія-трейдер?

Інформацію про постачальників та відповідних отримувачів згідно зі статтею 5. Перший суб'єкт подальшої ланки також повинен зберігати отриманий реєстраційний номер DDS або ідентифікатор спрощеної декларації. Мінімальний термін зберігання інформації за статтею 5.3 становить п'ять років згідно зі статтею 5.4.

Пов'язані посібники EUDR та шаблони документів

Для базової інформації, охоплення продукції та геолокації: EUDR 2026/2027 – які компанії підпадають під дію та як проводити належну перевірку?. Також читайте Відповідність вимогам ЄС для компаній 2026/2027 та угоди з постачальниками та простежуваність у ланцюгу постачання.

Для покрокової перевірки географічних даних виробництва, координат, полігонів та термінів зберігання: читайте EUDR стаття 9: геолокація, вимоги до точок та полігонів. Цей посібник доповнює огляд DDS та спрощених декларацій.

Основні правові джерела та офіційні настанови

• Регламент (ЄС) 2023/1115 – EUDR, зокрема статті 2–5, 8–13 та 38, а також додатки I–III.
• Регламент (ЄС) 2025/2650 – змінений розподіл ролей, стаття 4а, стаття 5 та дати застосування.
• Настанови Європейської комісії щодо EUDR, 20 липня 2026 р. (настанови, не замінюють обов'язковий текст закону).
• Європейська комісія – Ролі та відповідальність згідно з EUDR.
• Інформаційна система ЄС EUDR – спрощена декларація.