Посібники для бізнесу – договори, HR, ШІ та комплаєнс

Стаття 16 DSA – Повідомлення та вжиття заходів: повідомте про незаконний контент 2026

Посібник зі статті 16 DSA та механізму «повідомлення та вжиття заходів» (Notice and Action): як хостинг-сервіси приймають повідомлення, запитують необхідну інформацію, надсилають підтвердження та рішення, а також розрізняють статті 16, 17 та 20.
Опубліковано Mallbutiken
Стаття 16 DSA – Повідомлення та вжиття заходів: повідомте про незаконний контент 2026

Коротка відповідь: Постачальник хостинг-послуг, включаючи відповідну онлайн-платформу, згідно зі статтею 16 Закону про цифрові послуги (DSA), повинен мати легкодоступний та зручний електронний механізм для подання повідомлень про конкретну інформацію, яку заявник вважає незаконним контентом. Цей механізм має допомагати заявнику зазначати підстави, точне місцезнаходження контенту, відповідні контактні дані та декларацію про те, що повідомлення подається добросовісно. Платформа повинна опрацьовувати отримані повідомлення швидко, ретельно, об'єктивно та без упередженості, а також надавати підтвердження отримання та інформацію про рішення відповідно до умов, передбачених законом.

Юридична експертиза: 19 жовтня 2026 р. Першоджерела: DSA, Регламент (ЄС) 2022/2065 (зокрема статті 6, 16–17, 19–22 та 24) і пояснення Європейської комісії щодо механізму "Notice and Action". Стаття надає загальні рекомендації – застосування повинно оцінюватися для кожної конкретної послуги.

П'ять ключових відмінностей:
  • Стаття 16 регулює подання повідомлень та вжиття заходів для хостинг-послуг; вона не обмежується великими маркетплейсами.
  • Заявник повинен мати можливість описати підозрілий незаконний контент та вказати, де він знаходиться.
  • Повідомлення не є автоматичним доказом незаконності. Стаття 16.3 встановлює особливі умови для фактичної обізнаності згідно зі статтею 6.
  • Стаття 17 може вимагати надання чіткого обґрунтування відповідному отримувачу послуг, коли його контент або обліковий запис обмежується.
  • Стаття 20 регулює окрему внутрішню систему розгляду скарг для онлайн-платформ, на які поширюється дія цього положення, за винятками, передбаченими статтею 19.

Хто повинен мати механізм "Notice and Action"?

Стаття 16 застосовується до постачальників хостинг-послуг, тобто певного типу посередницьких послуг, де інформація зберігається за запитом отримувача послуг. Сюди можуть належати онлайн-маркетплейси, деякі соціальні платформи та інші хостинг-послуги. Звичайний магазин, який публікує лише власну інформацію про продаж, не є автоматично хостинг-провайдером для контенту, створеного користувачами. Оцінка залежить від фактичних функцій послуги.

Важлива відмінність у розмірі: Спеціальні винятки для мікро- та малих підприємств у статті 19 DSA (певні обов'язки онлайн-платформ) та статті 29 (певні обов'язки маркетплейсів) не звільняють хостинг-послуги від дії статті 16. Тому було б помилково стверджувати, що механізм сповіщення потрібен лише великим платформам.

Якщо ви хочете спочатку ознайомитися з правилами для маркетплейсів, див. огляд вимог DSA для маркетплейсів від Mallbutiken та різницю між GPSR та DSA.

Стаття 16.2 – які дані повинна забезпечувати форма повідомлення?

Функція повідомлення повинна бути легкодоступною, зручною та електронною. Вона має бути розроблена так, щоб дозволити подати достатньо точне та обґрунтоване повідомлення. Стаття 16.2 визначає чотири групи даних:

Правова підстава Що має бути надано? Практичне поле форми
16.2 a Достатньо обґрунтоване пояснення, чому контент вважається незаконним. Опис порушення, відповідні обставини та документація.
16.2 b Чітка ідентифікація місця розташування конкретного контенту, наприклад, один або кілька точних URL-адрес; за потреби додаткові дані для локалізації. Веб-адреса, ID оголошення, ID товару або інше точне посилання.
16.2 c Ім'я та адреса електронної пошти заявника – з чітким винятком, коли повідомлення стосується інформації, яка, як вважається, пов'язана з певними злочинами відповідно до статей 3–7 Директиви 2011/93/ЄС. Контактне поле, де можна врахувати виняткову правову ситуацію, не вимагаючи помилково ідентифікації особи.
16.2 d Декларація про те, що заявник добросовісно вважає інформацію та твердження правильними та повними. Зрозуміла декларація або відповідне електронне підтвердження.
Важливий виняток щодо конфіденційності: Помилково вимагати ім'я та електронну пошту в усіх типах повідомлень, не враховуючи чіткий виняток статті 16.2 c щодо певних серйозних злочинів проти дітей. Налаштуйте функцію сповіщення так, щоб захист фактично працював там, де виняток стосується контенту.

DSA не вимагає від постачальника використання певної комерційної форми, шаблону чи системи обробки запитів. Назви полів та дизайн можуть відрізнятися, але правові вимоги повинні бути дотримані.

Стаття 16.3–6 – від повідомлення до дії

Крок 1 – оцініть інформацію без упереджених висновків

Повідомлення – це твердження про те, що контент є незаконним. Згідно зі статтею 16.3, воно вважається таким, що призводить до фактичної обізнаності для застосування статті 6, лише якщо дозволяє ретельному постачальнику хостинг-послуг ідентифікувати незаконність конкретного контенту без детального юридичного розслідування. Отже, розпливчаста скарга не означає, що постачальник автоматично має підтверджену обізнаність про незаконність.

Крок 2 – надішліть підтвердження отримання

Згідно зі статтею 16.4, постачальник повинен без невиправданої затримки підтвердити отримання, якщо повідомлення містить електронні контактні дані заявника. Тому ID запиту, час отримання та зрозуміле підтвердження є корисними функціями, навіть якщо закон не передбачає конкретних полів запитів Mallbutiken.

Крок 3 – опрацьовуйте швидко, ретельно та об'єктивно

Стаття 16.6 вимагає, щоб повідомлення розглядалися, а рішення приймалися швидко, ретельно, не упереджено та об'єктивно. У статті 16 немає універсального терміну 24 або 48 годин для всіх повідомлень. Рівень терміновості залежить, зокрема, від типу контенту, ризику та застосовного законодавства.

Якщо в обробці або прийнятті рішень використовуються автоматизовані методи, інформація про це повинна бути включена в повідомлення про рішення згідно зі статтею 16.5–6. Автоматизоване сортування може бути практичною підтримкою, але не замінює обов'язок належним чином розглядати повідомлення.

Крок 4 – повідомте про рішення та можливості оскарження

Стаття 16.5 вимагає, щоб заявника, за умови наявності контактних даних, було без невиправданої затримки поінформовано про рішення щодо повідомленого контенту та про можливості оскарження. Рішення може передбачати видалення контенту, обмеження доступу або відсутність втручання після оцінки. Не кожне повідомлення автоматично призводить до видалення.

Приклад відповіді про рішення:

Ми розглянули ваше повідомлення щодо [ідентифікований контент]. Наше рішення: [дія/відсутність дії] з наступних причин: [коротке, об'єктивне обґрунтування]. Якщо при обробці або прийнятті рішення використовувалися автоматизовані методи: [відповідна інформація]. Інформація про можливості оскарження: [правильні процедури для цієї послуги].

Це ілюстративна пропозиція, а не офіційна форма ЄС.

Стаття 17: коли відповідний продавець або користувач повинен отримати обґрунтування?

Див. нашу глибоку статтю про статтю 17 DSA та вимоги щодо обґрунтування рішень, коли хостинг-провайдер обмежує видимість, послуги, платежі або доступ до облікового запису.

Стаття 17 DSA є окремим положенням, яке застосовується до рішень постачальника хостинг-послуг про обмеження контенту, послуг, монетизації або облікового запису через незаконний контент або порушення умов. Відповідний отримувач послуг повинен отримати чітке та конкретне обґрунтування відповідно до вимог положення.

Це не те саме повідомлення, що й підтвердження заявнику згідно зі статтею 16.4. Тому постачальник повинен вміти розрізняти комунікацію із заявником та з користувачем чи підприємцем, чий контент підпав під обмеження. Реєстрація в базі даних прозорості Єврокомісії також може стати актуальною для відповідних онлайн-платформ згідно зі статтею 24.5; це не слід плутати із загальними обов'язками хостинг-провайдерів.

Стаття 20: чи повинен заявник мати можливість подати апеляцію?

Заявник, якого стосується рішення згідно зі статтею 20.1, може у відповідних випадках обрати зовнішнє вирішення спорів відповідно до статті 21 DSA.

Щодо того, які рішення можна оскаржувати, шестимісячного терміну та вимог до кваліфікованого персоналу, читайте окремий посібник про статтю 20 DSA та внутрішні скарги.

Стаття 20 вимагає ефективної, безкоштовної та електронної внутрішньої системи розгляду скарг для онлайн-платформ, на які поширюється це положення. Згідно зі статтею 19 існує спеціальний виняток для деяких мікро- та малих платформ; цей виняток автоматично не впливає на обов'язок за статтею 16 мати механізм повідомлень.

Право на внутрішнє оскарження згідно зі статтею 20 повинно бути доступним протягом щонайменше шести місяців після відповідного рішення. Це інше правило шести місяців, ніж те, що зазначено в статті 32 DSA щодо інформування споживачів після незаконних пропозицій.

Стаття 21 регулює вирішення спорів поза судом. Довірені заявники, крім того, мають спеціальні правила пріоритетності у статті 22 для відповідних онлайн-платформ; звичайна компанія не стає довіреним заявником просто через подання скарги.

Важливе юридичне обмеження: Стаття 16 DSA застосовується також до деяких хостинг-послуг, на які не поширюються всі спеціальні обов'язки для онлайн-платформ у статтях 20–22. Тому не стверджуйте, що кожна хостинг-послуга повинна мати ідентичний процес оскарження або статуси довірених заявників.

Практичний приклад: підозра на незаконне оголошення про товар

Споживач виявляє на маркетплейсі оголошення про товар і вважає, що воно містить незаконну пропозицію. Споживач використовує механізм повідомлень платформи, пояснює, чому пропозиція нібито незаконна, вказує точну URL-адресу оголошення, надає контактні дані та декларацію про добросовісність.

Платформа, за наявності контактних даних, надсилає підтвердження отримання без невиправданої затримки. Потім вона проводить об'єктивну оцінку даних і приймає рішення щодо контенту. Заявника інформують про рішення та можливості оскарження. Якщо рекламу обмежено, вимоги статті 17 щодо обґрунтування можуть стати актуальними стосовно продавця.

Якщо незаконний товар був запропонований і проданий, стаття 32 про інформування споживачів може стати актуальною для маркетплейсу. Щодо ризиків безпеки, також слід оцінити окреме законодавство про продукцію, наприклад GPSR.

Контрольний список: як перевірити процес "Notice and Action"

  1. Визначте, чи підпадає послуга під правила DSA для хостинг-послуг.
  2. Переконайтеся, що функція повідомлення легкодоступна, зручна та повністю електронна.
  3. Надайте можливість обґрунтувати незаконність та вказати точне місце/URL контенту.
  4. Майте відповідні поля для імені та електронної пошти та керуйте винятками статті 16.2 c.
  5. Додайте зрозумілу декларацію про добросовісність.
  6. Задокументуйте час отримання повідомлення та наявність контактних даних.
  7. Надсилайте підтвердження отримання без невиправданої затримки.
  8. Оцінюйте контент швидко, ретельно, об'єктивно і без упередженості; відокремлюйте підозру від встановленої незаконності.
  9. Повідомляйте заявника про рішення, можливості оскарження та використання автоматизованих методів.
  10. Окремо перевірте, чи вимагає стаття 17 обґрунтування для отримувача послуг, і чи застосовуються статті 20–22.
  11. Дотримуйтесь наказів органів влади, правил безпеки продукції, GDPR та інших обов'язків щодо інформування споживачів.

П'ять поширених помилок у процесах DSA

  • Усі повідомлені матеріали видаляються відразу: повідомлення не є автоматичним доказом незаконності.
  • Форма вимагає ідентифікації у всіх випадках: ігнорується виняток у статті 16.2 c.
  • Рішення надсилається лише продавцю: ігнорується право заявника на інформацію про рішення згідно зі статтею 16.5.
  • Все називається статтею 16: змішуються обов'язок обґрунтування за статтею 17 та система скарг за статтею 20.
  • Використовуються помилкові винятки для малого бізнесу: статті 19 або 29 помилково застосовуються до статті 16.

Пов'язана документація та продукти

Для онлайн-маркетплейсів скоординований процес може поєднувати повідомлення, рішення, внутрішній контроль та дані про продавців. Читайте також статтю 30 DSA про ідентифікацію продавців, статтю 31 про compliance by design та статтю 32 про інформування покупців.

DSA Marketplace Compliance – робочі матеріали

Пакети DSA від Mallbutiken містять матеріали для "Notice and Action", документації рішень, KYBC, статей 31–32 та реєстрів в Excel. Матеріали допомагають впорядкувати документацію, але не гарантують автоматично, що цифрова послуга відповідає вимогам DSA.

Див. DSA Marketplace Compliance 2026/2027 – Word, PDF та Excel

Часті запитання про статтю 16 DSA

Чи потрібна форма повідомлень навіть малим хостинг-послугам?

Стаття 16 DSA не містить загального винятку для мікро-/малих підприємств, аналогічного статтям 19 та 29. Спочатку потрібно визначити, чи дійсно послуга є хостинг-послугою згідно з DSA.

Чи завжди хтось повинен вказувати ім'я та електронну пошту?

Форма повинна це дозволяти згідно зі статтею 16.2 c, але положення містить чіткий виняток для інформації, яка, як вважається, пов'язана з певними сексуальними злочинами проти дітей згідно з Директивою 2011/93/ЄС.

Чи є в DSA загальний 24-годинний термін для повідомлень?

Ні. Стаття 16 вимагає опрацювання та прийняття рішень швидко, ретельно, об'єктивно та без упередженості.

Чи має видалятися все, на що поскаржилися?

Ні. Повідомлення має оцінюватися по суті. Стаття 16.3 містить вимоги для встановлення фактичної обізнаності щодо конкретного незаконного контенту.

Чи "Notice and Action" – це те саме, що внутрішні скарги?

Ні. Стаття 16 стосується повідомлень та початкової обробки. Стаття 20 регулює внутрішні скарги на певні рішення для онлайн-платформ.

Що означає "довірений заявник"?

Довірений заявник згідно зі статтею 22 має особливий статус, який надається уповноваженим координатором цифрових послуг.

Офіційні правові джерела

Юридичне застереження: Які повідомлення стосуються незаконного контенту, залежить від права ЄС та національного права, ролі послуги та обставин. Шаблон документа, автоматичний прапорець або стандартизована форма рішення не замінюють необхідну фактичну та юридичну перевірку.

Шаблони в цій статті

Докладніше про тему