Договір про спільне проживання — що діє і що можна врегулювати договором?

Перевірено на відповідність фактам: 1 жовтня 2026 р. · Закон про цивільне партнерство (Sambolag 2003:376)

Договір про цивільне партнерство (samboavtal) використовується для того, щоб виключити застосування всіх або частини правил про поділ майна, передбачених законом. Однак це не загальний договір, у якому партнери можуть вільно визначати питання спадкування, права власності, відповідальності за кредитами або відсоткові частки при поділі будь-якого майна.

Що таке спільне майно партнерів?

Згідно з § 3 Закону про цивільне партнерство, спільним житлом та домашнім майном партнерів є те майно, що було придбане для спільного користування, з урахуванням винятків, передбачених законом або договором між партнерами.

Вирішальним є не лише те, хто платив за покупку чи зареєстрований як власник. Житло, яке один із партнерів купує для спільного проживання, може вважатися спільним майном, навіть якщо в документах на купівлю та кредит вказана лише ця особа.

Домашнім майном є, наприклад, меблі та побутова техніка для спільного дому. Автомобіль, човен, банківські заощадження, акції та майно, що використовується переважно для дозвілля, не стають спільним майном лише через те, що партнери користуються ними разом.

Майно, отримане в дарунок, за заповітом або в спадщину з умовою про те, що воно є особистою власністю, також може не підпадати під визначення спільного майна згідно з § 4.

Що можна врегулювати договором?

Стаття 9 передбачає дві основні можливості:

• домовитися, що поділ майна згідно із Законом про цивільне партнерство проводитися не буде, або
• домовитися, що певне вказане майно не підлягатиме поділу.

За допомогою нового договору партнери можуть згодом змінити умови, про які домовилися раніше.

Чого договір про партнерство не вирішує?

Важливо не надавати договору про партнерство більшого юридичного значення, ніж це дозволено законом.

• Спадкування: партнери не успадковують майно одне одного автоматично. Спадкування регулюється заповітом, а не договором про партнерство.
• Частки власності: сам по собі договір не змінює того, хто є цивільно-правовим власником житла чи інших активів.
• Кредитні вимоги банку: договір між партнерами не звільняє нікого від зобов'язань перед банком.
• Приватні позики між партнерами: може знадобитися боргова розписка, якщо одна особа фінансувала частку іншої.
• Будь-яке інше майно: майно, яке за своєю суттю не є спільним, як правило, не потребує виключення з поділу через договір.

Вимоги до форми – чи потрібно засвідчувати або реєструвати договір?

Договір про партнерство має бути письмовим і підписаним обома партнерами або майбутніми партнерами. Закон не вимагає реєстрації в Податковій службі (Skatteverket) і не встановлює вимог щодо присутності свідків.

Тим не менш, вказання дати, чітка ідентифікація сторін та точний опис майна, що виключається з поділу, є практично важливими для зменшення труднощів при доведенні в майбутньому.

Згідно з § 9, несправедлива умова може бути змінена або проігнорована при поділі майна, зважаючи на її зміст, обставини під час укладання договору та подальші події.

Різні внески у спільне житло

Це поширена причина для перегляду юридичних аспектів. Якщо житло було придбане для спільного користування, воно може підпадати під дію закону, навіть якщо партнери зробили неоднакові фінансові внески.

Як працює поділ майна без договору?

Коли партнерство припиняється, будь-який із партнерів може вимагати поділу майна. Запит зазвичай має бути поданий не пізніше ніж через рік після припинення партнерства. Після покриття боргів згідно з § 13, чиста вартість спільного майна підсумовується і, як правило, ділиться порівну згідно з § 14.

Існують правила щодо коригування часток (§ 15) та правила щодо того, хто може отримати певне житло чи майно в свою власність (§ 16). Тому рівний поділ вартості не означає, що кожна окрема річ чи половина квартири ділиться фізично.

Чи може партнер отримати право на житло, яке не є спільним?

У деяких випадках — так. Стаття 22 містить особливе правило для орендованого житла або житла в кооперативі, яке не є спільним майном. Другий партнер може за певних умов мати право перебрати на себе житло, якщо він найбільше його потребує і це є справедливим. Якщо у партнерів немає спільних дітей (і не було раніше), потрібні виняткові обставини.

Що відбувається у разі смерті?

У разі смерті лише той партнер, який залишився живим, може вимагати поділу майна згідно із Законом про цивільне партнерство. Запит тоді має бути зроблений не пізніше моменту проведення опису спадкового майна (bouppteckning). Крім того, партнер, що вижив, має особливий мінімальний захист у межах наявного спільного майна, що дорівнює двом ціновим базовим сумам.

Договір про партнерство не є заповітом. Прочитайте про те, як працює черговість спадкування без заповіту, та нашу статтю про статус партнера як учасника спадкової справи.

Контрольний список перед підписанням

• Яке саме житло та майно може бути спільним?
• Чи хочете ви повністю виключити поділ майна або лише частину майна?
• Чи правильно зареєстровані та задокументовані частки власності на житло?
• Чи існує фінансовий дисбаланс, який потребує боргової розписки, а не лише договору про партнерство?
• Чи потрібен вам заповіт для захисту в разі смерті?
• Чи має договір чітке письмове формулювання та підписи обох сторін?

Джерела

• Закон про цивільне партнерство (2003:376), зокрема §§ 3–9, 13–18 та 22
• Податкова служба (Skatteverket) – опис спадкового майна